Поняття «перезбудження у чоловіків» можна розглядати з двох точок зору: ситуаційне (тимчасове) сильне сексуальне бажання, яке за відсутності реалізації призводить до больових відчуттів, та постійно підвищене лібідо (сатиріаз, гіперсексуальність). В останньому випадку перманентне статеве збудження не проходить після еякуляції і суттєво погіршує якість життя: чоловік не в змозі зосередитися на будь-якій діяльності, знервований, депресивний. Така гіперсексуальність, по суті, схожа з пріапізм - безпричинною хворобливою ерекцією, що не спадає після сім'явипорскування. Причини може бути як фізіологічними, і психогенними.
Причини та симптоми гіперсексуальності
У юнаків часто сексуальне перезбудження аж до спонтанних еякуляцій – нормальне явище, зумовлене підвищеним рівнем тестостерону. Це так звана пубертатна гіперсексуальність. Основні симптоми:
- Відчуття збільшення статевих органів («дзвінкі яйця»);
- Підвищення чутливості ерогенних зон;
- Періодичний жар, пітливість;
- Частіща сечовипускання, що нерідко супроводжуються ниючим болем внизу живота та попереку.
Урологи зазвичай не надають особливого значення скаргам на гіперсексуальність, якщо вони походять від молодих пацієнтів. Лікарі відправляють їх до психолога, але про всяк випадок призначають аналізи на статеві інфекції.
Аномальна гіперсексуальність може бути вродженою (первинною) чи набутою. Вроджена форма гіперсексуальності може бути пов'язана з патологіями центральної нервової системи, ендокринними порушеннями та психічними відхиленнями. Набуту форму поділяють на фізіологічну та патологічну. У першому випадку підвищений сексуальний потяг може бути спричинений стресовими впливами або високим рівнем тестостерону в крові.
Патологічна форма, зазвичай, розвивається і натомість органічних патологій центральної нервової системи. Їх провокують:
- Нейроінфекції (енцефаліт, менінгіт).
- Травми голови.
- Судинні поразки та пухлини мозку.
- Інтоксикації, спричинені вживанням алкоголю чи наркотичних засобів.
Гіперсексуальність у зрілому віці може бути спричинена ендокринними порушеннями – надлишком гормонів стресу чи тестостерону (внаслідок гіперфункції яєчок чи кори надниркових залоз).
Гіперсексуальність невротичного характеру розвивається на ґрунті почуття власної неповноцінності, відсутності впевненості у своїй чоловічій спроможності. Постійне прагнення статевих зв'язків у разі є несвідомою спробою довести собі й оточуючим відсутність проблем з інтимним життям.
Підвищена гіперсексуальність невротичного характеру може виникнути у чоловіків пенсійного віку під час згасання статевої функції. У разі причиною є підсвідоме бажання «залишатися в строю», надолужити те, чого, можливо, бракувало в юності.
Відмінність нормальної гіперсексуальності від патологічної
Кордон між гіперсексуальністю, зумовленою сильною статевою конституцією та спровокованою патологічним станом, умовна. Деяким чоловікам секс потрібний щодня і не раз. Це нормально, якщо процес приносить задоволення та задоволення, а професійна, творча та соціальна активність при цьому не страждають (розвинена структура потреб). В даному випадку можна говорити про високий рівень життєвої енергії, а не про патологічну перезбуджуваність.
Натуральна первинна гіперсексуальність може бути наслідком генетичних особливостей. Чоловіки, чиї батьки жили активним статевим життям, швидше за все, підуть їх стопами.
Сатиріазис – нав'язлива болісна потреба в сексі, якої практично неможливо позбутися. Такі чоловіки згодом схиляються до статевих збочень, оскільки нормальні стосунки їм стають занадто прісними. Іншим сторонам життя часу майже не приділяється. Така гіперсексуальність може бути уявною чи маніакальною. Остання форма коригується набагато складніше.
Фізіологічні симптоми гіперсексуальності у дорослих чоловіків подібні до проявів пубертатної:
- Тривала ерекція навіть від швидкоплинного еротичного образу, фантазії;
- Передчасна еякуляція;
- Тягне відчуття внизу живота.
Істотна відмінність між патологією і нормою в тому, що чоловіки з сильною статевою конституцією відразу після задоволення фізіологічної сексуальної потреби здатні швидко перейти на інші види активності (робота, повсякденне життя). Патологічна гіперсексуальність змушує буквально одразу шукати можливість нових статевих контактів.
Перезбудження та біль у яєчках
Біль у яєчках через нереалізоване сексуальне збудження виникає у багатьох чоловіків, зовсім необов'язково гіперсексуальних. Ступінь дискомфорту у всіх різна. Біль може бути настільки сильним, що чоловікові складно ходити. Це пояснюється надмірним припливом крові до статевих органів, що веде до защемлення нервових закінчень. Пацієнту достатньо розслабитися або скористатися знеболюючим або спазмолітичним засобом.
Причиною болю при перезбудженні може бути варикоцеле або статеві інфекції, активність яких послаблює тканини яєчок, порушує їхню нормальну структуру. При регулярній появі симптому слід звернутися до уролога.
Якщо при перезбудженні дискомфорт у паху вже явно відчувається, мастурбація або секс полегшення не принесуть. Навпаки, оргазм може бути змащеним, а еякуляція дуже болісною. Біль відчуватиметься ще близько двох годин, а в деяких чоловіків не вщухає кілька днів. Зняти дискомфорт можна аспірином. Розслабити гладку м'язи допоможе настій перцевої м'яти.
Єдиний спосіб запобігти появі болю – уникати перезбудження. Якщо побачення без інтиму, але не виключені сексуальні ласки, то еякулювати краще заздалегідь. Це звучить дивно, але такий варіант краще, ніж потім через «відкат» відчувати багатогодинний гострий біль, який буквально вимикає з нормального життя.
Інші проблеми гіперсексуальності
Підвищена збудливість у чоловіків, неможливість контролювати рівень сексуального потягу може стати серйозною проблемою. За будь-якої провокації, у тому числі в громадському місці, настає ерекція, яку буває складно приховати.
Нерідко виникають абсурдні ситуації: сексуальне перезбудження під час попередніх пестощів (нерідко супроводжується виділенням мастила з куперових залоз) закінчується опаданням статевого члена при введенні або передчасною еякуляцією ще до нього.
Гіперсексуальність не дає зосередитись на важливих робочих питаннях. Такі чоловіки не в змозі зосереджувати увагу, проявляти ініціативу, через що часто втрачають перспективну роботу.
Як позбутися нав'язливої гіперсексуальності
Методи лікування гіперсексуальності залежить від її причин. Спочатку необхідно усунути фізіологічні чинники. Для цього слід почати відвідати уролога, переконатися у відсутності патологій репродуктивної системи, перевірити рівень гормонів. Виявити проблеми з головним та спинним мозком допоможе невропатолог (невролог).
З психогенною гіперсексуальністю працюють психологи-сексологи. Допомогти пацієнту можна тільки в тому випадку, якщо він сам усвідомлює проблему і хоче її позбутися. Вибір методик залежить від того, наскільки насичене інтимне життя чоловіка, якими способами крім сексу він може отримувати задоволення, які зусилля готовий докладати для лікування. Якщо пацієнт не здатний зосередитися та взаємодіяти з психологом, то застосовують гіпноз. Паралельно з психотерапевтичними методами при необхідності призначають антидепресанти, заспокійливі та снодійні препарати.
Що робити в домашніх умовах
Сексуальне перезбудження може переслідувати з ранку до вечора. Якщо гіперсексуальність не обумовлена фізичними патологіями, можна спробувати такі методи її зниження:
- Прийом прохолодного душу, випорожнення сечового міхура або заняття повсякденними справами. Потрібно пам'ятати, що ранкова ерекція – це нормальне явище, ознака відсутності судинної імпотенції.
- Вдень бажано зайняти весь вільний час. Позбутися сексуальної напруги допомагають тренування на витривалість (помірне кардіо, багатоповтори з малою вагою). Вправи з важкими вагами, присідання, робота на зведення-розведення ніг, навпаки, призведуть до активізації статевих органів.
- Перед сном бажано прийняти седативний засіб, щоб психоемоційна активність почала загальмовуватись.
Можна спробувати подолати гіперсексуальність за допомогою відварів заспокійливих трав або аптечних рослинних препаратів. Важливо врахувати, що такі засоби, зокрема валеріана, починають працювати лише після кількох днів регулярного прийому (накопичувальний ефект).
Якщо гіперсексуальність спровокована алкогольною чи наркотичною інтоксикацією, то без позбавлення шкідливих звичок стан не скоригувати. Допомогти організму із виведенням токсичних речовин можна прийомом ентеросорбентів.
Висновок
Перезбудження, гіперсексуальність набагато гірші, ніж знижене лібідо. В останньому випадку багато чоловіків ведуть повноцінне соціальне життя, досягають успіхів у професійній діяльності, не звертаючи особливої уваги на відсутність сексу. Залежність від нього робить людину емоційно (а згодом і фізично) неповноцінною. Справжня гіперсексуальність розвивається досить рідко. В основному чоловіки самі культивують у своїй свідомості необхідність вступу до сексуальних стосунків. Подібні думки насаджуються певним інформаційним середовищем, оточенням. Фахівці вважають, що чим вищий інтелектуальний рівень розвитку, а також ступінь зайнятості людини, тим менша ймовірність розвитку будь-якої психічної залежності.